Дар'я Заровна
Дружківка
Як ви зустріли війну у 2014 році? Що пам'ятаєте з того? Скільки вам було років?
Як для вас пройшли 2014-2015 роки? Розкажіть, будь ласка, цю історію в деталях.
Війна в 2014 році для мене залишається в пам‘яті фрагментами
Мені було 14 років
Я дуже виразно пам’ятаю, як я вийшла на балкон повісити білизну і на рівні мого вікна — це восьмий поверх — пролетів гвинтокрил, в якому був військовий з автоматом в руках
Він провів зброєю повз мене, наче дивився через приціл автомату на все навколо
Мені здається зараз, що з цього я запам’ятала початок, далі все дуже розмито
Мама завжди сильно хвилювалась, коли я виходила на вулицю
Ми чули вибухи в сусідніх містах, коли ходили на ринок за продуктами. Та й просто знаходились вдома
Бачили вночі виблиски з балкону, коли були обстріли інших міст
"Де ви були ці 8 років?"
Як для вас пройшов цей час, чи щось змінилось з подій у 2014 році у вашому житті? Що на вас більш за все вплинуло за цей час?
Будь ласка, напишіть в деталях.
За ці 8 років я багато де була і постійно змінювала міста, де жила
В 2015 я навчалась в дев’ятому класі і вирішила, що після його закінчення я поїду навчатись на хореографа. Бо це було основною професією для мене.
З 2015 до 2019 я навчалась в Бєлгороді
Але мене постійно тягнуло додому в Україну
І майже кожні вихідні я їздила в Харків
Після навчання я переїхала жити в Харків
На 3 місяці
Вивчилась на ді-джея і вирішила, що ця професія для мене є дуже важливою зараз
Потім я повернулась в рідну Дружківку, познайомилась з Shum.rave
І це дало мені поштовх для дій і нові можливості
Ми почали співпрацювати і я зрозуміла, що хочу дізнаватись для себе, як воно все тут влаштовано (в регіоні і країні), вже коли я стаю більш дорослою
Потім почався локдаун і я опинилась в Польші
Але вже за 3 місяці повернулась та переїхала в Одесу
В 2020 році я переїхала в Маріуполь
І до 17 березня 2022 року жила постійно в цьому місті
Найбільшим впливом за ці 8 років для себе зараз я вважаю знайомство з Shum.rave
З платформою TU
І ще багатьма дуже цікавими людьми та їх проектами
Які створені всі в моєму рідному регіоні
Мені здається дуже важливим було поїхати, щоб після повернення зрозуміти,
що насправді вдома краще
Я дуже радію що мала можливість побачити своїми очима, як змінюється Маріуполь
І мені дуже боляче і шкода від розуміння, що я не знаю, коли зможу туди повернутись
Як ви зустріли 24 лютого 2022 року? Чи вірили в те, що повномасштабний наступ почнеться?
Де ви зараз? Чим займаєтесь?
Що думаєте про своє майбутнє зараз?
24 лютого 2022 року для мене почалось з дзвінка Жені Скрипника (директор Шуму) десь о 6:44
~ «Даша, прокидайся, почалась війна»
На що я відповіла: «Женя, ти бачив котра година? Мені сьогодні на роботу, я спати»
Але вже після цього я почула перший вибух
І скрізь сон подумала, що то порт (ми жили прям біля порту), але вибухи почались частіше Дім почав здригатися, тож далі відбулась паніка та сльози
Я не вірила
І коли мені Ілля сказав
«Даш, шукай чим виїхати
Збирай речі ми виїжджаємо»
Я відмовлялась і сказала, шо то все ненадовго і оминеться
На жаль, ми не знайшли нікого, хто міг би вивезти нас з тваринами
Тож залишались в місті до 17-го березня
Зараз я мешкаю в Івано-Франківську
Поки не думаю про майбутнє, якщо чесно
Та і займатись зараз чимось дуже важко