top of page

Анна Швець

Макіїївка

Донецьк

Group_99.png
Як ви зустріли війну у 2014 році? Що пам'ятаєте з того? Скільки вам було років?
Як для вас пройшли 2014-2015 роки? Розкажіть, будь ласка, цю історію в деталях.

Коли почалась війна, мені виповнилось 16 років. Було страшно за життя, за рідних, за майбутнє. 
Все літо просиділа в підвалі дому, грошей не було, їжі теж. Поставку інсуліну (в мене діабет) припинили. Доводилось бігати навколо вулиці, щоб цукор впав. Тоді я пішла з 10-го класу школи і поступила до технічного коледжу. Навчання почалось у жовтні. Спочатку все було нормально, але згодом російська система навчання витіснила все адекватне. Була змішана каша замість знань. 

"Де ви були ці 8 років?"

Як для вас пройшов цей час, чи щось змінилось з подій у 2014 році у вашому житті? Що на вас більш за все вплинуло за цей час?
Будь ласка, напишіть в деталях.

Була в Донецьку. Закінчила коледж, пізніше він став технікумом, та поступила до академії архітектури та будівництва. Не закінчила. За 8 років система навчання зовсім дала маху. 
Я дуже любила своє місто до війни, хотіла жити в центрі Донецька та ходити на футбольні матчі. 
Все зруйнували. Ніхто нічого не відбудував. Нещодавно дізналась про те, що площу Конституції перейменували на площу імені якогось «героя росії мармагомеда таджимагомедова». 
Це дах, це не для людей. І це пригнічує, давить. 
Більше всього вплинуло те, що місто померло. Все наче заснуло. Був відкат. 
Особливо я помітила це на медицині — відсутність інсуліну та нормальних медикаментів.     

Group_101.png
Як ви зустріли 24 лютого 2022 року? Чи вірили в те, що повномасштабний наступ почнеться?

Де ви зараз? Чим займаєтесь?
Що думаєте про своє майбутнє зараз?

Я не повірила, коли мені подзвонила подруга. 
До останнього не хотіла вірити, поки не побачила фото. 
Плакала тоді від свого безсилля. І досі так. 
На даний момент я в Донецку. Поки немає фінансової можливості виїхати. 
Дуже неясно бачу майбутнє. Хочеться вірити в краще. Але не виходить. 
Не бачу розвитку в Донецку, хоча дуже сильно його люблю. 
Хочеться приділяти більше уваги творчості, та через обстріли не виходить.

bottom of page